Погляд зсередини на боротьбу з COVID-19

У вересні 2021 року ми приєдналися до персоналу лікарні на кілька днів, щоб задокументувати реальність лікування пацієнтів із COVID-19 у системі лікарень. Це перші три розділи нашої постійної серії «Охорона здоров’я Великобританії: голоси з передової», у якій висвітлюються історії та точки зору наших працівників на передовій, які доглядають за нашими найхворішими пацієнтами з COVID-19 з березня 2020 року.

Вплив кризи COVID‑19 на ринок праці суттєво відрізнявся для різних груп працівників залежно від типу роботи, яку вони займають. Масштабні кроки, вжиті країнами ОЕСР для покращення доступу та щедрості підтримки доходів без роботи, а також схем збереження робочих місць, лише частково пом’якшили нерівний вплив кризи. Насправді доступ до підтримки часто був складнішим для працівників із уразливих груп, які непропорційно зайняті на більш нестабільних роботах із гіршими умовами праці.

Працівники, які не могли виконувати роботу з дому та вимагали фізичної близькості до інших людей, заплатили подвійну ціну під час кризи COVID‑19 у зв’язку з тим, що піддалися більшому ризику як втрати доходу, так і скорочення робочого часу припинено, і зараження, коли вони продовжували працювати. Ці працівники були непропорційно молодими, малоосвіченими, мігрантами, представниками етнічних меншин і займалися низькооплачуваними професіями.

Працівники на передовій, які продовжували працювати на своєму фізичному робочому місці та поруч з іншими людьми під час пандемії, часто мають роботу нижчої якості. Під час кризи вони повідомили про більшу незахищеність роботи та погіршення загального здоров’я та психічного благополуччя. Статистика кількох країн показує, що вони справді мали набагато більше шансів заразитися COVID‑19, ніж інші працівники.

Криза показала, наскільки суспільство залежить від передових працівників, які часто зайняті на низькооплачуваних роботах, якість яких не відповідає ані важливості роботи, ані пов’язаним із нею ризикам. Плани відновлення можуть бути використані для підтримки прогресу в усіх трьох стовпах якості робочих місць, визначених у структурі якості робочих місць ОЕСР, а саме якості заробітку, безпеки ринку праці та якості робочого середовища.

Мігранти сильніше постраждали від кризи й одужують повільніше, ніж місцеві жителі. У другому кварталі 2020 року в середньому в 28 країнах ОЕСР рівень зайнятості впав порівняно з тим самим кварталом попереднього року на 3,3 відсоткових пункти для вихідців з країни та на 2,3 відсоткових пункти для вихідців з країни. У другому кварталі 2021 року зайнятість мігрантів все ще була на 1,3 відсоткових пункти нижчою, ніж двома роками раніше, проти 0,6 відсоткових пунктів для місцевих жителів.

У Сполучених Штатах криза непропорційно вплинула на расові/етнічні меншини, і відновлення їх ринку праці відбувалося повільніше. У Сполученому Королівстві расові/етнічні меншини відновили частину позицій, втрачених на початку кризи, коли рівень їхнього безробіття зріс більше, ніж серед решти населення, але їхні перспективи на ринку праці залишаються дуже невизначеними. У Канаді расові/етнічні меншини та корінне населення також зазнали ще більшого погіршення на ринку праці. Кілька інших країн ОЕСР збирають дані, які дозволяють відслідковувати вплив кризи на расові/етнічні меншини.

Мігранти та расові/етнічні меншини стикаються з особливо складними проблемами, враховуючи їх високу концентрацію в конкретних професіях і секторах, де не вимагається висока кваліфікація. Вони посилюються відсутністю соціальних мереж, що перешкоджає не лише пошуку роботи, але й зміні кар’єри, а також дискримінацією, з якою вони часто стикаються.

Політичні дії мають бути спрямовані на забезпечення того, щоб ці групи мали навички, придатні для роботи майбутнього. Слід також звернути увагу на конкретні проблеми в географічних районах високої концентрації мігрантів та етнічних/расових меншин. І, нарешті, політика має вирішувати основні причини дискримінації, яка сприяє постійним структурним недолікам, з якими стикаються мігранти та расові/етнічні меншини. Незважаючи на те, що багато країн ОЕСР розробили спеціальні плани дій та проводять інформаційні кампанії для боротьби з настроями проти мігрантів у контексті COVID-19, потрібно зробити набагато більше, щоб усунути джерела та наслідки дискримінації та забезпечити рівні можливості для всіх .

Вплив кризи COVID‑19 на ринок праці суттєво відрізнявся для різних груп працівників залежно від типів робіт, які вони займали. Працівники, які виконують роботи, які не можна виконувати з дому та вимагають тісної фізичної близькості та високої взаємодії з іншими людьми, заплатили подвійну ціну з точки зору як вищого ризику втрати доходу, коли їхні робочі години скорочуються або звільняються, так і вищого ризик інфікування, коли вони продовжували працювати. Оскільки найбільш знедолені соціально-економічні групи представлені на таких роботах, пандемія посилила нерівність на ринку праці. Масштабні кроки, вжиті урядами країн ОЕСР для покращення доступу та щедрості підтримки доходів без роботи, а також схем збереження робочих місць, лише частково пом’якшили нерівний вплив кризи. Насправді доступ до підтримки часто ускладнюється для працівників уразливих груп, які непропорційно зайняті на більш нестабільних роботах із гіршими умовами праці.